ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ДОМІНАНТИ В СУЧАСНІЙ ВІРМЕНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Abstract

У статті увиразнені діалогічні, контактні, типологічні зв’язки між українським та вірменським народами, зосібна йдеться про спільні релігійні орієнтири, історичні перипетії, що зумовили екзистенційні мотиви в обох літературних дискурсах. На матеріалі художніх текстів поетів Сони Ван та Заграта і прозаїків Арама Пачяна та Левона Хечояна окреслені екзистенційні тенденції у сучасній вірменській літературі, проілюстровано тим самим питомість і симптоматичність екзистенційної парадигми (що, безперечно, є “сродною” укра- їнській Душі), простежені типологічні відповідності у вірменській та вітчизняній культурно-історичних прогресіях і певним чином узагальнено індивідуальні авторські та культурні досвіди як виразники національного “Ми-буття”. У висновках акцентовано перспективність подальших досліджень щодо власне вірменського контексту, компаративних студіювань стосовно екзистенційної парадигми в українській та вірменській літературах.